Як у давнину дітей відлучали від грудного годування? Вчені зробили цікаве припущення

Дослідникам з Брістольського університету у Великій Британії вдалося встановити призначення давніх керамічних посудин зі спеціальним носиком. Вони переконані, що з їх допомогою відлучали дітей від грудного годування.

Хімічний аналіз залишків у посудинах вказує, що тваринне молоко використовували як додаткову їжу для немовлят, пише Gazeta.ua з посиланням на Gizmodo.

 
ФОТО: gizmodo.com

Самі знахідки датуються періодом від 1200 до 450 р. до Р.Х. Мають носик для смоктання рідини, наче сучасні дитячі пляшки та пустушки.

У 2-х з них знаходились жирні кислоти від молока жуйних тварин - корів, овець, кіз. У 3-му горщику знайшли кислоти нежуйних тварин - свиней.

Вчені не знають, чому молоко тваринного походження вводилося в якості харчової добавки, але переконані, що це пов'язано із переходом від кочового способу життя до осілого.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.