Чи зніме Україна мораторій на пошукові роботи поляків? Польський ІНП хвилюється

Інститут національної пам'яті Польщі чекає на скасування мораторію на пошук польських жертв Другої світової війни в Україні.

Про це заявив віце-президент Інституту національної пам'яті Польщі Кшиштоф Шваґжик, пише Цензор.НЕТ із посиланням на Польське радіо.

 
Кшиштоф Шваґжик
PAP/Grzegorz Michałowski

Польсько-український діалог, на його думку, матиме шанс на повний успіх лише за умови скасування мораторію на роботу польського Інституту національної пам'яті в Україні, згідно з нещодавнім повідомленням президента України Володимира Зеленського.

"Ми очікуємо, що ця заборона буде скасована, і ми зможемо розпочати роботу, оскільки подібні роботи зараз без перешкод може проводити у Польщі українська сторона", - наголосив Шваґжик.

Віце-президент Інституту національної пам'яті Польщі у розмові з Польським пресовим агентством (РАР), підкреслив, що зміна на посаді президента України пов'язується з надією на зміни в українській політиці щодо пошуку в Україні.

Шваґжик додав однак, що візит президента України ще не приніс прориву, оскільки глава української держави не зробив декларації про скасування мораторію, а лише анонсував, що це станеться в майбутньому.

"Необхідно сказати більше: не тільки не була зроблена така декларація, але й заява президента також говорила про те, що це, в основному, компетенція українського уряду, який формується, і що це повинно поєднуватися з упорядкуванням українських місць пам'яті у Польщі. Це було не те, чого ми очікували - принаймні ті, хто розраховував на розблокування можливості проводити роботу в Україні", - сказав Кшиштоф Шваґжик.

Він додав, що пов'язувати заборону, яку українська сторона ввела в односторонньому та необґрунтованому вигляді, з питанням впорядкування українських місць пам'яті, ІНП Польщі вважає недоцільним.

"Діалог можливий, коли заборона буде скасована, і не можна цього поєднувати з будь-якими умовами", - цитують Шваґжика журналісти.

Неофіційно, з джерел наближених до Канцелярії президента Польщі, Польське пресове агентство дізналося, що зараз є більший шанс розблокувати роботу польського Інституту національної пам'яті в Україні - не лише через нову владу в Києві, а й тому, що вона не так емоційно реагує на питання, пов'язані зі складним минулим.

Крім того, ті ж джерела повідомили, що для польської сторони буде важливо усунути в Україні людей, які в Польщі сприймаються як перешкода польсько-українському діалогу. Йдеться про голову Українського інституту національної пам'яті Володимира В'ятровича та секретаря української Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті Святослава Шеремету.

Нагадаємо, 9 жовтня 2016 року, невідомі повністю знищили пам'ятник на братській могилі 13-х вояків УПА, що розташований на кладовищі с. Верхрата Любачівського повіту Підкарпатського воєводства. 

Того ж дня польська ультраправа організація Oboz Wielkiej Polski (OWS, "Табір великої Польщі"), відома своєю співпрацею із терористичними угрупуваннями ДНР і ЛНР, взяла на себе відповідальність за вчинений акт вандалізму.

Хрест на могилі-кургані очистили лише 2017 року працівники меморіально-пошукового підприємства "Доля" при Львівській обласній раді.

26 квітня 2017 року на цвинтарі у селі Грушовичі біля Перемишля представники правих польських організацій зруйнували монумент воякам Української повстанської армії. Руйнування братської могили вояків УПА в Грушовичах було 15-м за чергою актом наруги над місцями пам'яті українського народу на території Республіки Польща, вчиненим від 2014 року.

Обов'язковою передумовою поновлення пошукових робіт польських науковців на території України, які заблоковані з весни 2017 року, є відновленням місць пам'яті.

У червні 2019 року новообраний президент України Володимир Зеленський на першій зустрічі з президентом Польщі Анджеєм Дудою заявив, що "налаштований на сприйняття процесу примирення й недопущення домінування тематики складних моментів історії українсько-польських взаємин на порядку денному стратегічного партнерства України та Польщі".

Президент Польщі Анджей Дуда попросив у президента України Володимира Зеленського дозволу на ексгумацію тіл польських жертв польсько-українського конфлікту в Західній Україні.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.