Спецпроект

Дуда звернувся до Зеленського з проханням дозволити ексгумації польських жертв Волині

Президент Польщі Анджей Дуда попросив у президента України Володимира Зеленського дозволу на ексгумацію тіл польських жертв польсько-українського конфлікту в Західній Україні.

За його словам, цей крок дозволить зміцнити відносини двох країн, повідомляє "Дзеркало тижня".

Про це Дуда розповів в четвер, 11 липня, після покладання вінків до монумента полякам, загиблим під час конфлікту з українцями на Волині й у Галичині в 1943-1944 роках.

Дуда зазначив, що відповідна розмова між ним і Зеленським відбулася під час зустрічі в Брюсселі 4 червня.

"Щоб не було лихої пам'яті або ворожості необхідно вшанування. А умова цього вшанування - це згода української сторони на проведення ексгумації для того, щоб можна було позначити могили, щоб нащадки знали ці місця, куди можна поїхати, де можуть запалити лампадку, покласти квіти, помолитися, де можуть подумати і згадати про своїх рідних. На цьому повинні будувати наші відносини на майбутнє", - підкреслив Дуда.

Нагадаємо, Україна призупинила видачу дозволів на пошукові роботи (а не власне ексгумацій) для польських організацій у квітні 2017 року після серії актів вандалізму проти українських могил і пам'ятників на території Польщі. Голова УІНП Володимир В'ятрович умово відновлення видачі дозволів назвав відновлення поляками хоча б одного із пошкоджених пам'ятників.

Президент Зеленський під час зустрічі з Дудою в Брюсселі повідомив, що налаштований на примирення і недопущення домінування тематики складних періодів історії українсько-польських відносин.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.