Фанати The Beatles відсвяткували 50-річчя фотографії з обкладинки Abbey Road

Шанувальники групи The Beatles зібралися в четвер на вулиці Еббі-роуд у Лондоні, щоб відсвяткувати 50-річчя фотографії, на якій четвірка Ліверпуля відображена на пішохідному переході біля їх студії.

Це фото, зроблене 8 серпня 1969, стало обкладинкою альбому Abbey Road, який прийнято вважати одним з найуспішніших у всій кар'єрі The Beatles. Про це повідомляє ІА ЗІК із посиланням на  Sky News.

 

Згодом цей перехід став культовим місцем для туристів, які приходять до нього, щоб зробити свою версію тієї фотографії. 8 серпня на Еббі-роуд виникли серйозні пробки, оскільки перехід оточили великі групи шанувальників The Beatles.

 

Як свідчать кадри телеканалу Sky News, серед тих, хто перетинав вулицю, були і люди одягнені саме так, як виглядав гурт The Beatles на фото, фанати мали навіть такіж зачіски.

На оригінальному знімку учасники квартету рухалися в ряд: першим йшов Джон Леннон, за ним – Рінго Старр, далі – Пол Маккартні і замикав ланцюжок Джордж Харрісон.

Перші троє музикантів були одягнені в костюми – білий, чорний і сірий, а Харрісон – у сині джинси і таку ж за кольором сорочку. Примітно, що Маккартні переходив вулицю босим.

 

Автором цієї фотографії став шотландський фотограф Аян Макміллан, який зробив тоді шість кадрів. П'ятий дубль виявився найбільш вдалим і в підсумку став символом альбому, який у 2009 році читачі журналу The Rolling Stones визнали найкращим у творчості The Beatles.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.