Археологи розкопали будинок іспанських конкістадорів

У Мехіко археологи виявили руїни будинку, побудованого в перші роки після завоювання іспанцями ацтекського міста-держави Теночтітлана.

Будинок стояв на місці будівлі 1870-х років, повідомляє Газета.UA із посиланням на сайт Національного інституту антропології та історії Мексики.

 
Будинок збудували на місці будинку ацтеків. 
Фото: INAH

На вулиці Хусто Сьєрра дослідники пробурили вертикальні отвори в землі на глибину 2,5 м і знайшли залишки доіспанської будівлі з базальтової плити.

В одній з свердловин виявили залишки будинку раннього періоду завоювання. Він був побудований з базальтових плит, блоків вулканічного андезиту і тезона, а також ацтекських матеріалів.

Вчені вважають, що цей будинок був зведений на місці зруйнованого будинку після взяття Теночтітлана 13 серпня 1521 року Ернаном Кортесом і його союзниками. Будинком міг користуватися і сам Кортес.

Подібні архітектурні знахідки є дуже рідкісними. Команда дослідників акуратно розширила свердловину і виявила сходи, з'єднані зі стіною шириною близько 1 м. Це міг бути боковий вхід в будинок.

"Цікаво те, що доіспанську підлогу в цій будівлі не використовували, вона була надбудована на 15-40 сантиметрів. Багато разів іспанці будували свої житла на місці колишніх будинків. Іноді вони повторно використовували ті ж матеріали або використовували стіни і підлоги як фундамент", - сказав археолог Рауль Баррера.

Відкриття підтверджує, що іспанці використовували індіанців в якості робочої сили. Прикладом цього є відкриті сходи, яка зводилася за місцевим будівельним технологіям, але вже під впливом архітектури епохи Відродження.

"Не дивлячись на те, що Теночтітлан упав, іспанці боялися повстання. Цю обережність видно в елементах будівництва, в тому числі товщині стін будинку, побудованого в перші роки після іспанського завоювання", - повідомив Баррера.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"