У Нідерландах почали реставрувати "Нічну варту" Рембрандта з трансляцією онлайн

Сьогодні, 8 липня, в Державному музеї Нідерландів розпочалася реставрація картини Рембрандта "Нічна варта". Особливістю процедури стало те, що вона є наймасштабнішою публічною реставрацією витвору мистецтва.

Команда з 12 експертів (реставраторів, істориків та мистецтвознавців) працюватиме у спеціально сконструйованій скляній камері, яка розміщується в будівлі музею в Амстердамі, збудованого 1885 року, повідомляє The Guardian.

 
Гендиректор музею Тако Діббітс (ліворуч) і гендиректор корпорації з вироблення фарб AkzoNobel Тьєррі Ванланккер. Обидві установи співпрацюють у реставрації картини 
Robin Utrecht/EPA

Сам процес реставрації відбувається не тільки перед очима публіки, а й транслюється онлайн на сайті Державного музею.

"Що ми робитимемо протягом наступних 10 місяців, так це перемалюємо картину шар за шаром і пігмент за пігментом, а тоді на основі того ми складемо план консервації, відтак і почнеться консервація", – сказав генеральний директор Державного музею Тако Діббітс.

Останній раз картину реставрували в 1975 році після того, як голландський учитель пошкодив її ножем. Окрім реставрації, картину вивчатимуть протягом 10 місяців, щоб зрозуміти, як Рембрандту ван Рейну вдалося створити свій шедевр у 1642 році, чи справді він спершу зробив підготовчий ескіз на полотні і які зміни він вносив у картину в процесі писання.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.