1000-ліття початку князювання Ярослава Мудрого УІНП відзначив відеороликом. ВІДЕО

Український інститут національної пам’яті спільно з продакшн-студією "Bober" до 1000-ліття початку князювання Ярослава Мудрого презентує яскравий відеоролик.

Як нагадує прес-служба Інституту, Ярослав Мудрий зійшов на київський престол 1019 року. Він правив 35 років і ці роки були "золотими" і для Києва, і для всієї Русі. Епоха Ярослава Мудрого означилася зміцненням авторитету Русі як сильної християнської держави, розширенням дипломатичних зв'язків з провідними державами Європи, розквітом будівництва, освіти та літописання.
За Ярослава Мудрого було укладено перший писаний звід законів – "Руську правду". 

"Україна повинна гордитися своєю більш ніж тисячолітньою державницькою традицією. Ця традиція, на жаль, переривалась періодами бездержавності, але не припинялась ніколи. Витоки нашої державності – в історії Русі. І постаті київських князів Святослава Хороброго, Володимира Великого, Ярослава Мудрого, княгині Ольги, котрі сформували державу на наших землях, забезпечували її становлення і розквіт, є невід'ємною частиною нашої історії. Тож для того, щоби нагадати про славні сторінки історії Русі, Український інститут національної пам'яті і створив цей ролик, присвячений 1000-літтю княжіння одного із найславетніших київських князів – Ярослава Володимировича, названого пізніше істориками Мудрим", – зазначає заступник голови Українського інституту національної пам'яті Володимир Тиліщак.

У ролику використано відео реконструкторських боїв Х-ХІ століття, надане адміністрацією відомого Парку "Київська Русь" та кадри із фільму кіностудії Довженка "Ярослав Мудрий".

 "Феномен Ярослава Мудрого в тому, що він у часи, коли мірилом слави князів і королів були військові перемоги, почав дбати і про освіту та культуру. Купці спеціально їхали до Києва, щоб побачити Золоті ворота та Софію Київську, бо слава про них ширилася по світу. Ярослав Мудрий першим запровадив навчання грамоти у школах при монастирях. І сам він був людиною грамотною – про його бібліотеку досі ходять легенди. Він уже тоді розумів, що духовність возвеличує не менше, ніж військові звитяги, і саме тому його місце в історії важко переоцінити", – вважає режисер ролика Діана Горда.

1000 років з початку правління Ярослава Мудрого, Великого князя Русі відзначається цього року відповідно до Постанови Верховної Ради України "Про відзначення пам'ятних дат та ювілеїв у 2019 році" від 18.12.2018 р. № 2654-VIII. 

Вихід ролика було приурочено до чергової річниці хрещення Русі, що традиційно припадає на 28 липня, на день Рівноапостольного князя Володимира.

Ролик до 1000-ліття початку князювання Ярослава Мудрого став продовженням започаткованої Інститутом серії відеороликів до ювілеїв історичних осіб "Люди епохи". Раніше у цій серії вийшли ролики до 150-річчя з дня народження Людмили Старицької-Черняхівської, 90-річчя Євгена Сверстюка, 140-річчя Симона Петлюри та 380-річчя гетьмана Івана Мазепи.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.