Сильна спека створює ризик обвалу стелі Норт-Даму де Парі

Стеля собору Паризької Богоматері в Парижі може обвалитися через аномальну спеку у Франції.

Про це повідомляє Fox News із посиланням на головного архітектора історичних пам'яток Франції Філіпа Вілньова, передає Укрінформ.

"Головний архітектор собору (Нотр-Дам — ІП) Філіп Вілньов побоюється, що через спеку стеля будівлі може обвалитися", — йдеться у повідомленні.

За його словами, після гасіння пожежі у квітні цього року стіни собору ще досить вологі, і спека може висушити їх дуже швидко.

На його переконання, якщо це станеться, то виникне загроза всій конструкції будівлі.

Нагадаємо, загоряння у будівлі собору виникло ввечері 15 квітня. Паризька прокуратура не знайшла слідів навмисного підпалу. Найімовірніше, причиною було коротке замикання.

Французький архітектор Жан-Мішель Вільмотт оцінив вартість відновлення згорілого собору Паризької Богоматері, приблизно, в мільярд євро.

Панораму будівлі після гасіння пожежі можна побачити тут.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.