Щоденник Пилипа Орлика буде виставлений у Батурині

Очільники зовнішньополітичних відомств України Дмитро Кулеба та Франції Жан-Ів Ле Дріан домовилися організувати експозицію щоденника до 350-річчя з дня народження гетьмана Пилипа Орлика

"Діарій" Пилипа Орлика охоплює кілька років життя Гетьмана у вигнанні, описуючи як його особисте життя, так і політичну діяльність. Щоденник датується 1720-1733 роками і є важливим історичним джерелом середини XVIII сторіччя.

 

Наразі щоденник зберігається в архіві Міністерства Європи та закордонних справ Франції.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив: "Я вдячний своєму колезі Жан Іву Ле Дріану за готовність спільно працювати над експозицією в Україні оригіналу подорожнього щоденника нашого легендарного Гетьмана Пилипа Орлика. Рід Орликів зв'язує Україну та Францію міцними історичними зв'язками, оскільки син Гетьмана Григорій Орлик відіграв важливу роль у французькій дипломатії XVIII століття. Сподіваюся, що восени унікальний щоденник українського гетьмана вперше за майже 300 років після створення прибуде до незалежної та суверенної Української держави. Це буде історична подія для України".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.