Президент призначив стипендію ім. Левка Лук'яненка політв'язням Кремля

Президент України Володимир Зеленський підписав указ, яким встановив призначити державні стипендії імені Левка Лук’яненка низці політичних в’язнів, серед яких Павло Гриб, Микола Карпюк та Станіслав Клих.

“Призначити державні стипендії імені Левка Лук’яненка: на період незаконного затримання, утримання та протягом одного року після звільнення: Бессарабову Олексію Євгеновичу; Вигівському Валентину Петровичу; Грибу Павлу Ігоровичу; Дудці Володимиру Михайловичу; Карпюку Миколі Андроновичу; Клиху Станіславу Романовичу; Кольченку Олександру Олександровичу; Панову Євгену Олександровичу; Сизоновичу Олексію Івановичу”, -  цитує указ №514/2019 газета "День"

Крім того, премії строком на один рік призначено Афанасьєву Геннадію Сергійовичу та Яценку Юрію Сергійовичу.

Нагадаємо, Олексій Бессарабов і Володимир Дудка засуджені у квітні цього року до 14 років ув'язнення за звинуваченням нібито в підготовці диверсій у Криму за завданням СБУ .Валентин Вигівський засуджений у 2015 році на 11 років колонії суворого режиму в Кіровській області РФ за нібито "промислове шпигунство".

Павло Гриб засуджений у березні цього року на 6 років колонії за нібито "сприяння терористичній діяльності". 

Миколу Карпюка і Станіслава Клиха російський суд у травні 2016 року засудив до 22,5 років ув'язнення за нібито участь у Чеченіській війні на боці чеченців і вбивства російських військовослужбовців.

Олександр Кольченко 25 серпня 2015 року дістав від російської "Феміди" 10 років тюрми за нібито участь у "Правому секторі" та підготовку терактів.

Євгену Панову в липні 2018 року "Верховний суд Криму" дав 8 років суворого режиму нібито за готування диверсій у Криму. Олексія Сизоновича в липні 2017 року російський суд засудив на 12 років за нібито підготовку терактів у Ростовській області.

Геннадій Афанасьєв був політв'язнем Росії з травня 2014-го по червень 2016 року за звинуваченням у тероризмі. Юрію Яценку інкримінували збергіання вибухівки й протримали в російському СІЗО з травня 2014 року по травень 2015 року. Зараз обидва на волі в Україні.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.