Суд Амстердама 16 липня оголосить рішення щодо скіфського золота – Мін'юст

Апеляційний суд Амстердама 16 липня оголосить рішення у справі щодо повернення Україні скіфського золота, що експонувалося перед анексією Росією Криму в музеї Алларда Пірсона в столицi Нiдерландiв.

Про це повідомляє "Європейська правда".

 
Фото: "Забута спадщина"

"Рішення Апеляційного суду Амстердаму стосовно повернення "скіфського золота" в Україну буде оголошене 16 липня 2019 року. Тож чекаємо на рішення", – йдеться в повідомленні Міністерства юстиції України.

Нагадуємо, 14 грудня 2016 року суд Амстердама вирішив повернути Україні скіфське золото, яке на час анексії Криму перебувало на експозиції в голландському музеї.

Судді вирішили, що золото залишиться у музеї Пірсона ще протягом трьох місяців – часу, відведеного на апеляцію. Ще до вердикту обидві сторони заявляли про наміри оскаржити рішення, якщо воно буде не на їхню користь.

Суд також постановив, що Україна має компенсувати витрати на зберігання колекції музею Алларда Пірсона в Амстердамі.

У січні 2017 року кримські музеї почали процес оскарження рішення суду Амстердама.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.