Названо суддю, яка розглядатиме позов щодо перейменування проспекту Григоренка в Харкові

Позовну заяву нардепа Андрія Білецького про визнання незаконним та скасування рішення Харківської міської ради щодо повернення проспекту Григоренка імені Жукова розглядатиме суддя Харківського окружного адміністративного суду Вікторія Рубан.

Про це повідомляє «МедіаПорт» з посиланням на прес-секретаря суду Владислава Василенка.

Справа зареєстрована за номером 520/6111/19.

«На даний момент було призначено тільки склад суду — суддя Рубан Вікторія Володимирівна», — сказав Василенко.

Дату засідання ще не призначили.

Позов до Харківського окружного адмінсуду 20 червня направив представник Білецького Дмитро Ципліцький. В якості третьої особи позивач просить залучити Український інститут національної пам'яті.

Нагадуємо, що рішення про повернення імені Жукова проспекту Григоренка Харківська міська рада підтримала більшістю голосів на сесії 19 червня. 

20 червня рішення оприлюднили в Єдиному реєстрі міських актів. 

Український інститут національної пам'яті офіційно заявив, що повернення імені Жукова на мапу Харкова – це порушення закону.



Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.