У Чернігові виявили поховання ХІ-ХІІ століть. ФОТО

У центрі Чернігова археологи виявили поховання та рештки забудови ХІ-ХІІ ст.

Про це повідомляє Громадське із посиланням на археолога Ігоря Ігнатенка.

 
Фото: Ігоря Ігнатенка

Так, проїжджаючи проспектом Перемоги, археолог помітив, що будівельники ведуть роботи з перекладання тротуарів біля «Діамонд-клубу» без повідомлення про це археологів.

«Підняв галас. Завдяки підтримці небайдужих людей із департаменту культури, відділу охорони пам’яток археології Чернігівської обласної ради, підприємства «Старожитності Полісся», Лівобережної археологічної експедиції Інституту археології НАН України, вдалося призупинити роботи з реконструкції тротуару до проведення зачищення й фіксації археологічних об’єктів на цій ділянці», — зауважив Ігнатенко.

 
Фото: Ігоря Ігнатенка

За його словами, початок робіт продемонстрував, що на цьому місці був могильник, можливо курганний. Потім тут існувала житлова чи господарча забудова вже у ХІІІ ст.

Культурний шар цієї доби був знищений при попередніх реконструкціях, але ґрунт із цього шару трапляється у перевідкладеному вигляді у пізніших перекопах, причому кераміки пізнішої за ХІІІ ст. взагалі немає, схоже, що до того часу як у ХХ ст. стали організовано вивозити сміття на полігони, тут не було інтенсивної людської діяльності.

Під час робіт археологи виявили поховання, можливо, ХІ-ХІІ ст. Збереглися цвяхи від труни й ніж поряд, що свідчить про ймовірність захоронення заможного на той час чоловіка.

 
Фото: Ігоря Ігнатенка

«Розкопане поховання відноситься десь до ХІІ ст. Біля нього виявлені сліди паркану й будівель того ж періоду», — прокоментував археолог.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.