Спецпроект

АНОНС: У Києві презентують книгу «Покликані: Монахи Студійського Уставу та Голокост»

12 червня, у книгарня «Є» в Києві Юрій Скіра презентує монографію «Покликані: Монахи Студійського Уставу та Голокост».

У монографії розглядається діяльність монахів Студійського уставу щодо порятунку євреїв під час Голокосту на території Львівської архієпархії Греко-католицької церкви. Автор дає відповіді на різноманітні запитання, пов’язані з переховуванням; відображає мотиви, методи та ризики обох сторін акції; розвінчує міфи, які склалися через недостатні знання попередніх дослідників щодо умов та можливостей рятівників і місцевості.
 
Учасниками презентації будуть:
- Юрій Скіра, автор книги, канд. іст. наук, керівник проектів та програм Центру дослідження українсько-польсько-словацького пограниччя Українського католицького університету,
- Ієромонах Олександр Приліп, настоятель обителі Святого Антонія Печерського Студійського Уставу в Обухові,
- Тетяна Бородіна, наукова співробітниця Центру юдаїки НаУКМА, аспірантка кафедри історії НаУКМА, 
Маттіас Ріхтер, організатор проекту «Вчимося пам’ятати», представник єврейської громади м. Дюссельдорфа,
- Анна Прохорова, соціолог, заступниця директора Центру юдаїки НаУКМА.
На сайті Центру юдаїки НаУКМА можна ознайомитися з уривком із монографії.
12 червня, середа, 18.30
Місце: книгарня «Є» на Золотих Воротах (вул. Лисенка, 3). 
Організатор: Центр юдаїки, видавництво «Дух і літера», книгарня «Є», проект «Вчимося пам'ятати».
Вхід вільний.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.