Картини Ван Гога, які викрали 17 років тому, повернули до музею в Амстердамі. ФОТО

До музею голландського художника Вінсента Ван Гога в Амстердамі повернули дві картини митця, які викрали 17 років тому.

Про це повідомляє The Бабель із посиланням The Guardian.

 "Вид на море біля Схевенінгена", Вінсент Ван Гог

Фото: Van Gogh Museum / Wikimedia Commons

Йдеться про картини художника "Вихід із протестантської церкви в Нюенені" та "Вид на море біля Схевенінгена".

Роботи викрали 7 грудня 2002 року. Спочатку їх збиралися продати кримінальному авторитету Кор ван Хауту, але його вбили в день угоди.

 "Вихід із протестантської церкви в Нюенені", Вінсент Ван Гог

Фото: Van Gogh Museum / Wikimedia Commons

У 2003 році картини купив мафіозі Раффаель Імперіале. Він віддав за них 350 тисяч євро.

У 2016 році поліція повідомила, що знайшла картини в будинку одного з місцевих мафіозі. За звинуваченням у викраденні шедеврів мистецтва засудили Октава Дарема та його співучасника Хенка Біслійна.

Три наступні роки знадобилися спеціалістам, щоб реставрувати картини та виготовити для них нові рами. Старі не збереглися.

Читайте також:

У колишньому будинку Ван Гога в Лондоні знайшли його схованки. ФОТО

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.