Виставка "Нескорені" про Першу світову відкрилася в канадському Вінніпезі

40 рідкісних фотографій 1914—1915 років демонструє виставка "Нескорені", офіційн відкрита 21 березня в українському культурному та освітньому центрі "Осередок" канадського міста Вінніпег.

На світлинах зафіксовані українці — вояки Легіону Українських січових стрільців, які воювали на фронтах Першої світової війні у складі війська Австро-Угорщини, цивільне населення Східної Галичини та Північної Буковини, фронтові пейзажі, повідомляє Ukrainian People.

Виставку присвячено 100-річчю проголошення Західноукраїнської Народної Республіки.

 Усі фото: Норберт К. Іван
 

Фотографії зроблені на основі скляних слайдів, які в 1932 році привіз до Канади колишній дипломат ЗУНР і громаський діяч Іван Боберський. Архів Боберського налічує 619 слайдів та інші документи, які відображають події періоду Першої світової війни та війни за незалежність ЗУНР.

 

Виставку організувала команда на чолі з куратором Беном Василишеним, відомим канадським художником українського походження за матеріальної підтримки української діаспори провінції Манітоба.

 
 
 

"Фотографії, які можна оглядати сьогодні в "Осередку", зроблені 100 років тому, але дивлячись на них, розумієш, що з тих часів мало що змінилося. На жаль, я не впевнений, що історія суттєво просунулася вперед. Але знаю, що борці за свободу сучасної України обов’язково переможуть. Фотографічні зображення, представлені тут, допомагають не лише побачити минуле, але й поважати його", — говорить Василишен.

Більше фото дивіться на сайті Ukrainian People.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.