У США знайшли в річці пляшку з листом, який написали 95 років тому

У США у штаті Мічиган капітан човна пірнала з аквалангом у річці Чебойган і знайшла пляшку з повідомленням 1926 року.

Про це повідомляє CNN.

 

Капітан Дженніфер Даукер пірнала з аквалангом, щоб помити вікна на дні човна. Пляшка перебувала на глибині понад 3 метри і була заповнена водою приблизно на 2/3.

Записка була датована листопадом 1926 року, у ній було написано наступне: "Чи зможе людина, яка знайде цю пляшку, повернути її Джорджу Морроу (місто Чебойган, штат Мічиган) і сказати, де вона була знайдена".

Пані Даукер порадили покласти лист в морозильну камеру, щоб він просох. За її словами, Чебойган — невелике місто, і вона знала, що в цьому районі живуть кілька Морроу, тому розмістила фотографії на сторінці своєї компанії у Facebook і сподівалася, що це побачать її підписники.

Коли вона прокинулася, її пост став віральним — ним поділилися понад 100 тисяч разів і залишили понад 6 тисяч коментарів.

У День батька 20 червня вона отримала звістку від Мішель Прімо — дочки Джорджа Морроу. Жінка розповіла CNN, що її немає у Facebook, але їй несподівано зателефонувала абсолютно незнайома людина, яка побачила пост Даукер і вирішила розшукати її.

Мішель Прімо впізнала почерк свого батька, хоча записка була написана приблизно за 20 років до її народження. Прімо сказала, що записку тато залишив, коли йому було 17 або 18 років. Він помер у 1995 році.

Капітан Даукер хотіла повернути дівчині записку і пляшку, але Прімо вирішила, що та повинна залишити їх собі.

"Я подумала, що краще за все було б віддати це їй. Вона знайшла його, і це дозволить зберегти імʼя мого батька", — зазначила Прімо.

Пізніше Даукер заявила, що планує повісити записку у рамці на човні або в офісі компанії.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.