Спецпроект

У Львові знімають британський фільм про Голокост. ФОТО

У центрі Львова вже впродовж кількох днів тривають зйомки історичного фільму "Єва", що має на меті розповісти про нацистську окупацію Європи та Голокост.

Зйомки проходять на вулицях Театральній, Федорова, Вірменській, Ставропігійській, Друкарській, Франка, Князя Романа, у Стрийському парку та парку ім. Івана Франка, повідомляє видання "Західний аргумент" із посиланням на Zaxid.net.

Ці вулиці заповнені акторами у формі нацистських солдатів, німецькою військовою технікою та символікою гітлерівської Німеччини. Загальна кількість масовки – 300 осіб.

 

Стрічку, яка вийде англійською мовою, знімає Велика Британія. У сюжеті йдеться про історію єврейської дівчинки Єви Хейман (1931-1944), яка жила в часи Другої світової війни в Угорщині (нині - це територія Румунії) і загинула у газовій камері Аушвіца. Вона відома тим, що вела щоденник, у якому відображала свої переживання на тлі окупації й переслідувань євреїв.

 
 

Акторський склад буде теж британським, проте до зйомок також запросили двох українських акторів – Богдана Рубана та Андрія Кліменкова.

 

Андрій Кліменков відомий українському глядачеві за серіалами "Черговий лікар", "Центральна лікарня", "Жіночий лікар", "За законами воєнного часу-2", "Мама моєї доньки", "Сонячний листопад"  тощо.

Богдан Рубан – 26-річний киянин, актор, модель, танцюрист.  У 2016 році зіграв одну із головних ролей у комедійному молодіжному фільмі "Селфіпаті".

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.