Спецпроект

У Токіо відкривається музей японського дипломата, який врятував життя тисячам євреїв

У токійському кварталі Яесу відкриється музей Сугіхари Тіуне (1900-1986) - японського дипломата, який видав транзитні візи тисячам євреїв під час Другої світової війни, щоб допомогти їм втекти від нацистів.

Про це повідомляє видання Nippon.

 Фото: Nippon

Серед представлених артефактів у музеї – одна з таких "віз життя", а також рукописи, написані Сугіхара. Для широкої публіки музей відкриється з 23 березня.

Представлена в музеї віза була видана Сугіхара Натану Блюману 9 серпня 1940 року, і це дозволило польському єврею втекти в Канаду через Японію.

Фото: Nippon

 

Серед рукописів, які будуть виставлені, буде також і записка, яка, ймовірно, була написана приблизно влітку 1978 року. У ній описується про те, як Сугіхара почував себе, коли вирішив видати транзитні візи євреям всупереч наказу МЗС Японії не робити цього.

"Після боротьби і страждань я нарешті прийшов до висновку, що найважливіше – це гуманізм", - йдеться в записці.

Читайте також:

Будівельники у Білорусі знайшли масове поховання жертв Голокосту

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.