Надання Томосу про автокефалію та створення ПЦУ ввійдуть у підручники з історії України – МОН

11-класники вивчатимуть історію створення Православної Церкви України та надання Томосу про автокефалію вже наприкінці цього навчального року, а оновлені підручники надійдуть у школи з наступного.

Про це йдеться у листі Міністерства освіти і науки, який цитує "День". У ньому містяться інформаційні матеріали для вчителів щодо висвітлення цього питання для старшокласників, який був надісланий на школи, управління освіти та Інститути післядипломної педагогічної освіти 26 лютого 2019 року.

"Створення Православної Церкви України та надання Томосу про автокефалію – важлива з історичної точки зору подія. Про те, що українська держава та духовенство намагалися реалізувати цю ідею, і раніше згадувалося в українських підручниках. Ця частина історії України вивчається у школах наприкінці навчального року – у квітні-травні. Для нас було принципово до цього часу надіслати вчителям інформаційні матеріали, якими вони можуть послуговуватися вже цьогоріч. Сам Наказ про зміну навчальних програм було підписано 21 лютого, і вже сьогодні, 26 лютого, ми надіслали матеріали. Це важливо, адже так вчителі зможуть зауважити зміни в програмі, а також підготуватися до висвітлення теми", – зазначила Міністр освіти і науки Лілія Гриневич.

Вона додала, що в підручниках з історії ця тема з’явиться з наступного навчального року, оскільки 2019-го планується друк нових книг для 11-х класів.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.