Алею Героїв Небесної Сотні прикрасили тисячі паперових ангелів

Вчора, в п’яту річницю початку розстрілів на Майдані учасників Революції Гідності, Алею Небесної Сотні в Києві прикрасили тисячі паперових ангеликів. Саме так уже вкотре кияни вшанували пам’ять жертв розстрілу 18-20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській у Києві.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 Фото: УІНП

Ініціатором тихої акції "Ангели пам‘яті" традиційно виступила відома співачка та волонтерка Анжеліка Рудницька та мистецька агенція "Територія А". Цьогоріч її підтримали Музей Революції Гідності та Центр фольклору та етнографії Інституту філології КНУ імені Шевченка. А також сотні киян, які самі і з дітьми вирізали паперові фігурки та принесли їх на акцію.

За словами Анжеліки Рудницької, з кожним роком масштаби акції зростають. "Коли ми прийшли перший раз розвісити ангелів, ми практично всі були між собою знайомі. А зараз я багатьох із тих, хто прийшов, навіть не знаю.

Але я бачу: якщо в руках є ангели, то це наші люди. Приходять школярі, приходять старші люди. До неї може долучитися кожен, вирізавши з паперу фігурку ангела і повісивши на дерево біля свого будинку. Ми назвали нашу акцію тихою, бо справжня пам’ять не потребує зайвих слів і пояснень. Як і молитва", - зазначила активістка.

Цього року тиха акція "Ангели пам’яті" вперше вийшла за межі України. Якщо минулого року до неї приєдналися лише Рівне і Коломия, то нині вона відбулася в усіх містах Львівщини та Луганщини, багатьох обласних центрах, а також у Польщі, Туреччині, Латвії, США, Греції, Франції.

"Акція уже живе своїм життям і я навіть не знаю точної кількості міст, які приєдналися до нас", - зізнається Анжеліка Рудницька.

Серед учасників акції були батьки загиблих героїв, свідки тих подій, бійці добровольчих батальйонів та ЗСУ. Тиха акція "Ангели пам’яті" стала однією з перших із низки заходів, приурочених до 5-ї річниці Небесної Сотні.

Детальніше з переліком усіх заходів можна ознайомитися на сайті Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності або на його сторінці в мережі "Фейсбук".

Вечір п'ятниці. Останні години перед Чорнобилем

«Я маю кілька питань, багато питань», — пролунав схвильований голос Трегуба. «Це не телефонна розмова. Без мене не починайте», — коротко відповів Дятлов. Ще через деякий час наче нізвідки зателефонував начальник Дятлова, сам Микола Фомін — він також наказав Трегубу не починати без Дятлова. Зміна нарешті була готова приступити до зупинки реактора. Ураховуючи, що це випробування мало зайняти трохи менше ніж дві години, Трегуб розраховував завершити все до кінця своєї зміни, тобто до півночі 25 квітня. Вони мали поквапитися. Та де ж був Дятлов?

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.