Спецпроект

Польща й Ізраїль на грані дипскандалу через звинувачення поляків у колаборації

Президент Польщі Анджей Дуда різко відреагував на оприлюднені у ЗМІ слова прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху про причетність поляків до Голокосту під час Другої світової війни.

У своєму Twitter Дуда написав, що "якщо заява Нетаньяху звучала так, як повідомляють ЗМІ", то він готовий скасувати проведення в Єрусалимі саміту Вишеградської четвірки та організувати його в своїй польської резиденції - замку в місті Вісла, повідомляє "Новое время"

 

"Ізраїль не є хорошим місцем для зустрічі в такому випадку, незважаючи на минулі домовленості", - наголосив Дуда.

Зустріч лідерів країн Вишеградської групи (Угорщина, Польща, Словаччина і Чехія) має відбутися 19 лютого в Єрусалимі.

Раніше ізраїльська газета Haaretz повідомила, що Нетаньяху в спілкуванні з журналістами на конференції по Близькому Сходу в Варшаві нібито сказав про те, що "поляки співпрацювали з нацистами".

Таким чином, він прокоментував прийнятий у Польщі суперечливий закон, який призвів до ускладнення у відносинах Польщі з Ізраїлем та Україною. Закон вводив кримінальну відповідальність (тюремне ув'язнення на термін до трьох років) за поширення тверджень про провину польського народу або держави в злочинах нацистської Німеччини.

Нагадаємо, у січні цього року Конституційний трибунал Польщі визнав поправки до закону про ІПН Польщі щодо українських націоналістів неконституційними.

6 лютого 2018 року президент Польщі Анджей Дуда підписав законопроект про зміни до закону про ІПН Польщі, ухвалений Сеймом Польщі 26 січня того ж року.

Поправки до закону про ІПН містили положення про можливість притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які заперечують "злочини українських націоналістів і формувань, які співробітничали з Третім Райхом у 1925—1950 роках". До них закон відносив і польсько-українську війну на Волині й у Галичині під час Другої світової війни, яку названо геноцидом громадян Другої Речі Посполитої.

Українське МЗС заявило про свою глибоку стурбованість ухваленням цього законопроекту. Із різкою критикою законопроекту виступили ізраїльські дипломати й політики.

Державний департамент США оприлюднив заяву, в якій висловив побоювання, що зміни до закону про ІНП можуть підірвати свободу слова і свободу академічних дискусій.

Підписавши закон, президент Дуда відправив його на розгляд конституційного трибуналу, аби більш чітко визначити, які саме діяння підпадають під дію закону, за які будуть карати адміністративно штрафом, а які дії передбачають кримінальне переслідування та перспективу ув'язнення до 3 років. 

Читайте також:

Московський слід польських поправок

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.