Світовий конгрес українців склав список історичних річниць на 2019 рік

На 2019 рік Світовий конгрес українців визначив гасло: "Наша сила в єдності цілої української нації та цілісності українських земель!".

Про це йдеться в повідомленні сайті організації.

СКУ закликав українську діаспору відзначити такі історичні річниці:

- 100-річчя проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки та Західдноукраїнської Народної Республіки;

- 80-ту річницю проголошення незалежності Карпатської України;

- 30-ту річницю легалізації Української греко-католицької церкви в Україні;

- 5-ті роковини розстрілів Небесної сотні;

- 5-ту річницю незаконної окупації Криму й Донбасу Російською Федерацією та російської агресії проти України;

- 75-ті роковини переселення й депортації українців з Лемківщини, Холмщини, Надсяння й Підляшшя та депортації кримських татар та інших народів Криму.

Загальне гасло для координації заходів української діаспори на 2018—2022 роки звучить так: "Де б ми не жили, пишаймося, що ми —українці!"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.