АНОНС: Гідроархеологи презентують проект "Борисфен" у Запоріжжі

13 лютого учасники гідроархеологічної експедиції в пониззя Дніпра Дмитро Кобалія і В'ячеслав Зайцев презентують проект "Борисфен" у Запоріжжі.

На початку червня минулого року команда гідроархеологів із Запоріжжя вирушила в експедицію, щоб вивчити корабель, знайдений херсонськими дайверами ще в 1997 році.

Але несподівано вони знайшли не один, а два човни другої половини XVII сторіччя. На борту одного з кораблів вдалося знайти гармату, деякі особисті речі та люльку.

 

А те, що човни лежать буквально в ста метрах один від одного, може свідчити про одну й ту саму історичну подію, скоріш за все, бій з козаками, в який їм довелося вплутатися. Але це поки що гіпотеза. Підтвердити її чи спростувати дослідники планують у своїх наступних експедиціях.

Дослідницько-навчальний проект "Борисфен" створений для дослідження човнів XVII ст. у пониззі Дніпра. Про минулі і майбутні проекти з пошуку затонулих старовинних кораблів і які ще історичні загадки ховаються під товщею води, розкажуть учасники експедиції: керівник дослідницько-освітнього проекту "Борисфен" археолог, завідувач відділу охорони пам'яток історії, археології та природи Національного заповідника "Хортиця" Дмитро Кобалія та історик, археолог, завідуачвй відділу наукової бібліотеки та архіву Національного заповідника "Хортиця" В'ячеслав Зайцев.

13 лютого, середа, 18.30

Місце: книгарня "Є" (м. Запоріжжя, пр. Соборний, 137).

Організатори: Книгарня "Є" та Національний заповідник "Хортиця.

Контакт: (094) 885 3903.

Вхід вільний.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.