Вийшла восьма книга серії "Реабілітовані історією. Рівненська область"

Восьма книга серії "Реабілітовані історією. Рівненська область" містить інформацію про 2981 репресованого мешканця Рівненщини та переслідування релігійної сіпльноти реформатів.

Про це повідомив керівник науково-редакційної групи серії історик Андрій Жив’юк на своїй сторінці у "Фейсбуці".

"Отримали восьму книгу "Реабілітовані історією. Рівненська область". Традиційно дякуємо тим, хто причетний до її видання — обласній раді, обласній державній адміністрації, державному архіву, управлінню служби безпеки, головному управлінню поліції, головній редколегії в Києві, членам науково-редакційної групи, авторам статей, видавцям, усім, хто допоміг. Пам'ятаймо про тих, хто поліг і хто пережив", — написав він.

 

Видання складається з історичних нарисів, документальної та ілюстративної частин, а також анотованих довідок на 2981 мешканця області, який зазнав політичних репресій за комуністичних часів і був реабілітований (прізвища на літери "Р" і "С").

Опубліковані дослідження й документи стосуються діяльності Української євангельсько-реформованої церви, українських самостійницьких настроїв серед вояків Червоної армії напередодні німецько-радянської війни, репресій проти мешканців Рівненщини, які перебували на окупованій нацистами території.

Завантажити електронну версію книги можна на сайті.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.