АНОНС: Професор Наталя Яковенко розповість про чудотворні ікони XVII-XVIII століття в Україні

2 лютого Національний художній музей України запрошує на лекцію Наталі Яковенко "Чудотворні ікони XVII-XVIII століття в Україні".

Наталя Яковенко нині досліджує феномен чудотворних богородичних ікон. У її списку вже близько 1000 чудотворних ікон із православних, греко-католицьких і католицьких храмів українських земель. 

"Мій герой Галятовський описав богородичні чуда по всьому світові – від Вірменії і Сирії до Іспанії та Англії. Натомість локальні, українські книги чуд, куди такі речі записували, збереглися погано, і зараз я ганяюсь за тим, що можна виловити: типологізую чуда, нанизую їх як намисто. Це ж така антропологізація історія, що словами не передати: тут і регіональний та гендерний аспекти, і взаємини мирян із Церквою, і так звана "народна побожність", і трансформація релігійної свідомості", – говорить Наталя Яковенко в інтерв’ю "Україні модерній". 

Наталя Яковенко – професор кафедри історії НаУКМА, автор монографій "Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII століття. Волинь і Центральна Україна", "У пошуках Нового неба: Життя і тексти Йоаникія Галятовського", "Дзеркала ідентичності: Дослідження з історії уявлень та ідей в Україні XVII- початку XVIII століття" та ін.

Лекція пройде в рамках виставкового проекту "Явлення. Пам'ятки Братського монастиря".

2 лютого, субота, 15.00

Місце: Національний художній музей України (Київ, вул. Грушевського, 

Вартість: 70 гривень. Пільгові категорії (школярі, студенти, пенсіонери): 30 гривень. Оплата можлива лише готівкою.

Реєстрація за лінком.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.