Вашингтонський Музей новин закриється до кінця 2019-го

Музей новин у Вашингтоні, США, збираються в кінці 2019 року закрити й продати Університету ім. Джона Гопкінса.

Про це йдеться в заяві Форуму свободи (Freedom Forum), який є засновником і головним спонсором музею, передає сайт Wusa9.

Музей новин відкрився 2008 року як заклад, покликаний просувати у суспільстві важливість вільної преси та Першої поправки до Конституції США (заборона на законодавчому рівні обмежувати свободу слова, друку, зборів тощо).

 Будівля Музею новин. Фото: wusa9.com

Музей включає сім поверхів з понад дюжиною галерей та аудиторій. Його постійні інсталяції вкючають меморіал журналістам, які загинули при виконанні своїх обов’язків, архів історичних газет за останні століття та одну з найбільших виставок частин Берлінського муру у світі.

Щороку Музей новин відвідує 800 тисяч людей, проте Форум свободи оцінив його нерентабельним.

Тому організація досягла угоди з Університетом Джона Гопкінса продати будівлю за $372.5 млн.

"Ми продовжуємо виконувати наші програми, у міру фінансової спроможності, щоб просуваи п’ять свобод Першої поправки і для підвищення знань у суспільстві про важливість вільної та чесної преси. Із сьогоднішньою заявою ми починаюємо використовуватив сі можливості, щоб знайти новий дім у Вашингтоні", — сказала Джан Нойхарт, голова і генеральний директор Форуму свободи.

Після реконструкції будівлі туди переїде Школа передових міжнародних студій Університету ім. Джона Гопкінса.

Як повідомлялося, в Нью-Йорку відкрився перший у США Музей шпіонажу КГБ.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"