Учені: Неандертальці вміли метати списи на 20 метрів

Неандертальці вміли користуватися метальною зброєю. Їхні списи могли вражати здобич на відстані до 20 метрів.

До цього висновку дійшли науковці Каліфорнійського університету (Лос-Анджелес, США), повідомляє "Дзеркало тижня" із посиланням на Naked Science.

 Реконструкція вигляду неандертальця. Джерело: Naked Science

Дослідники вивчали характеристики Шенінгенських списів, яким 300 тисяч років, — найстарішої зброї, відомої археологам. 10 метальних списів доби палеоліту знайшли протягом 1994—1999 років у м. Шенінген (Німеччина) у вугільній шахті.

Під час дослідів шестеро атлетів, підібраних у відповідності з фізичними здібностями неандертальця-мисливця, метали списи. Так удалося визначити, що ця зброя придатна для враження цілей неандертальцями на відстані.

Раніше археологи вважали, що неандертальці вміли застосовувати зброю лише в ближньому бою. Як припускалося, маса Шенінгенських списів не дозволяла їм досягти необхідної швидкості польоту.

Результати дослідів зі спортсменами показали, що таким списом можна було поцілити жертву на відстані до 20 метрів, а за певної сили кидка удар виявлявся смертельним. Це виявилося вдвічі більше, ніж очікували науковці.

Нагадаємо, єгипетська археологічна місія виявила в Лівійській пустелі дві гробниці, датовані епохою Стародавнього Риму.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.