Спецпроект

АНОНС: Лекція "Янівський табір як один із центрів масового вбивства у Східній Європі" у Львові

7 грудня в музеї "Територія Терору" відбудеться лекція наукового співробітника музею Олександра Пагірі "Янівський табір як один із центрів масового вбивства у Східній Європі".

Табір примусових робіт "Янівська" у Львові був нетиповою установою у нацистській каральній імперії у роки Другої світової війни. Попри свою назву, у різні періоди він слугував водночас табором примусових робіт, тюрмою, пересильним пунктом для депортації євреїв у табори смерті на території Польщі та місцем масового вбивства.

За весь період функціонування табору (1941—1944) у ньому утримувалось як цивільне населення, так і військовополонені, люди різних національностей: євреї, українці, росіяни, поляки — загалом близько 160 тис. осіб.

 

Попри свій різнонаціональний склад, табір був у першу чергу "єврейським табором" і становив невід’ємну ланку у реалізації нацистської політики "остаточного вирішення єврейського питання" у Галичині та Генеральному губернаторстві. У рамках операції "Рейнгард" він був поєднаний з нацистськими таборами смерті на території Польщі.

Янівський табір зажив сумної слави завдяки дільності у його стінах т. зв. "танго смерті" — табірного оркестру, який грав під час страт в’язнів. Через надзвичайно жорстокі методи вбивства у таборі деякі дослідники схильні класифікувати його як концентраційний і навіть як табір знищення.

Подія відбудеться у рамках проекту "Lwów, לעמבערג‎, Львів, Lemberg'43: Місто, яке (не)пережило" — серії меморіальних заходів до 75-ої річниці ліквідації Львівського гетто та Янівського концтабору у Львові.

Координатор проекту — Меморіальний музей тоталітарних режимів "Територія Терору" у співпраці з Центром міської історії Центрально-Східної Європи.

7 грудня, п'ятниця, 17.00

Місце: музей "Територія Терору" (Львів, проспект Чорновола, 45 г) 

Партнери: Управління Культури Департаменту розвитку Львівської міської ради, Всеукраїнський єврейський благодійний Фонд "Хесед-Арьє", Благодійний фонд Брей Бріт "Леополіс" імені Еміля Домбергера, Львівський органний зал, Львівське товариство єврейської культури ім. Шолом-Алейхема, Єврейська спадщина Рогатина.

Інформаційна підтримка: Твоє Місто, інформаційне видання "Фотографії Старого Львова", Культурні Події Львова, газета "Хадашот", HISTORIANS.IN.UA, міжнародний інтелектуальний часопис Ukraina Moderna, Часопис КРИТИКА — Journal KRYTYKA, Zaxid.Net, Афіша Львова.

Додаткова інформація: Богдана Тараніна, науковий співробітник Музею "Територія Терору" тел.: 095−938−21−74, e-mail: taraninabogdanna@gmail.com

Вхід вільний.

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.