Золоті монети ХІ століття знайшли в Ізраїлі. ФОТО

У стародавньому порту Кесарія в Ізраїлі археологи знайшли колекцію золотих монет, яким імовірно 900 років.

Скарб, у якому також була одна золота сережка, знайшли в бронзовому горщику між каменями в стіні колодязя в будинку часів Абассидського і Фатімідського халіфатів, повідомляє Бі-Бі-Сі.

 Фото: YANIV BERMAN

24 монети заховала невідома людина, яка розраховувала повернутися, але так і не прийшла. Вона могла, за словами археологів, померти під час різанини мешканців міста, яку вчинили хрестоносці в 1101 році.

Знахідку, яку датують кінцем ХІ століття виявили під час розкопок і консерваційних робіт на об’єкті Світової спадщини ЮНЕСКО Кесарія.

 Місце розкопок, де знайшли скарб. Фото: YAAKOV SHIMDOV

"Тайник є мовчазним свідченням найбільш драматичних подій в історії Кесарії: жорстокого завоювання міста хрестоносцями", — говорить в повідомленні археологів Управління старожитностей Ізраїлю.

Вони додають, що, згідно з письмовими джерелами, більшість мешканців Кесарії були знищені армією Балдуїна I, який правив Єрусалимським королівством хрестоносців у 1100—1118 роках.

Монети датують кінцем ХІ століття. Фото: YANIV BERMAN

"Доцільно припустити, що власник скарбу та його родина загинули під час побоїща, або їх продали в рабство, і тому повернутися по своє золото вони не змоги", — сказали керівники розкопок д-р Пітер Гендельман і Мохаммед Хатар.

Нагадаємо, ув’язнені Плевенської в'язниці в Болгарії знайшли понад 8 кг срібних османських монет

В Ізраїлі ідентифікували перстень Понтія Пилата.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"