У Чернігові археологи знайшли цікаву монету з Херсонеса. ФОТО

Під час охоронних досліджень літописного Окольного граду Чернігова археологи відшукали монету XI сторіччя, що була викарбувана в давньогрецькому місті-державі Херсонесі.

Про це повідомляє Гал-Інфо з посиланням на Укрінформ.

 Фото: Укрінформ

Це перша така знахідка на території колишнього Чернігівського князівства, зазначила керівник археологічної експедиції, кандидат історичних наук, доцент Національного університету "Чернігівський колегіум" ім. Т.Г. Шевченка Олена Черненко.

"За каталогом, таку монету викарбували в період між 1069 і 1071 роками – це друга половина XI століття. Для Чернігова і взагалі всієї території Чернігівського князівства ця знахідка – унікальна. Взагалі таких монет дуже мало, й то переважна більшість знаходиться у приватних колекціях", - розповіла археолог.

На знайденій монеті зображено якір. Фахівці кажуть, що більше ніде на грошах якір не карбувався.

Територію Окольного граду Чернігова досліджує досвідчена команда фахівців Охоронної археологічної служби Інституту археології НАН України, Національного університету "Чернігівський колегіум" ім. Т.Г. Шевченка та Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній".

За місяць розкопок вони вже знайшли понад 500 артефактів, залишки забудови різних періодів, рештки згорілих споруд та людей, що, ймовірно, загинули у період княжих війн-міжусобиць.

Найцікавішими знахідками керівник експедиції вважає підвіску із зображенням святого воїна, хрестики, металеві та скляні каблучки, вістря стріл, уламок кахлі з зображенням коронованого лева.

Розкопки тривають біля Чернігівської музичної школи №1 ім. С. Вільконського й мають закінчитися на початку вересня.

Читайте також:

Археологи дослідили залізоплавильну піч Кам’янської Січі. ФОТО

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.