Спецпроект

Фільм українського режисера про Голодомор показали у Словаччині. ФОТО

У Братиславі відбувся показ документального короткометражного фільму "Голод нації" про Голодомор 1932—1933 років в Україні молодого українського режисера Аліни Головіної.

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на прес-службу Посольства України в Словаччині.

"29 листопада ц.р. Українсько-Словацькою Ініціативою, за сприяння Посольства України в СР, у м. Братислава організовано показ документального короткометражного фільму про Голодомор 1932-1933 років в Україні молодого українського режисера Аліни Головіної, створеного до 85-річниці великої трагедії", — йдеться у повідомленні.

 Фото: сторінка посольства у "Фейсбуці"

Крім того, в рамках заходу відкрили тематичну виставку, приуроченудо 85-роковин Голодомору 1932-1933 років в Україні.

Також пройшла дискусія із залученням словацьких політологів та представників громадськості.

Як відомо, основу фільму "Голод нації" складають інтерв`ю з музейними науковцями, істориками-експертами та, безпосередньо, трьома свідками Голодомору. Короткометражка створена на замовлення Посольства України у Словацькій Республіці.

  Фото: сторінка посольства у "Фейсбуці"

Аліна Головіна — кінорежисер, громадська активістка. У 2009 році стала переможницею Кіновідеофестивалю вітчизняного виробництва "Відкрита ніч" за неігрове студентське кіно "По той бік райдуги".

У 2012 році вона зняла докумнетальний короткометражний фільм "Один" на базі Української студії хронікально-документальних фільмів, в рамках Гранту Президента України для молодих кінорежисерів. 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.