Архів Штазі: понад 42 тисячі запитів на перегляд за 2018 рік

Інтерес німців до архівів Штазі не знижується від часів падіння Берлінського муру. Загалом архіваріуси отримали вже понад 3 мільйони запитів на доступ до документів.

Про це йдеться у матеріалі "OBOZREVATEL" із посиланням на "Deutsche Welle".

 Центральний архів Штазі в Берліні

Працівники архіву міністерства державної безпеки НДР – Штазі – майже через 30 років після падіння Берлінського муру, отримують десятки тисяч запитів на перегляд документів колишнього відомства. Цьогоріч, станом на кінець листопада, архіваріуси отримали 42 700 заяв, повідомив у неділю, 23 грудня, представник архіву Роланд Ян (Roland Jahn).

Минулого року кількість запитів від громадян сягнула 49 тисяч. Як повідомили в архіві, у грудні кількість запитів зазвичай незначна, тому загальна кількість вже зафіксованих прохань про перегляд документів Штазі у 2018 році не має сильно зрости.

Хоча кількість запитів на перегляд архівних документів колишнього міністерства держбезпеки НДР щорік знижується, інтерес до архіву Штазі значно вищий за прогнозований у 1990-х роках. Так, за весь час існування архіву, громадяни подали 3,2 мільйона запитів на доступ до документів.

Нагадуємо, що латвійський Сейм на початку жовтня ухвалив дозвіл на оприлюднення архівних документів радянського Комітету держбезпеки (КГБ). Першою опублікували картотеку агентури. Для цього співробітники Центру документування наслідків тоталітаризму відсканували 10 612 карток і відсортували їх за алфавітом.

Читайте також:

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.