Спецпроект

Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" оголосив архітектурний конкурс

19 грудня Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" (BYHMC) розпочав міжнародний архітектурний конкурс проектів дизайну центру із загальною площею близько 20 000 кв.м.

BYHMC запрошує архітекторів з усього світу подавати свої заявки на участь у конкурсі, запрошуються як досвідчені, так і молоді архітектори, великі і малі бюро. Від учасників очікується найвищий рівень креативності, інноваційності, натхнення та активності.

Конкурс організовано у два етапи, з процедурою попереднього кваліфікаційного відбору. У рамках відкритої процедури попереднього кваліфікаційного відбору для участі в Етапі 1 (лютий-квітень 2019 року) буде відібрано 8-10 архітекторів. Для участі у Етапі 2 (травень—липень 2019 року), журі відбере 4-6 учасників конкурсу. Архітектори, відібрані до участі в Етапі 1, повинні залучити до команди ландшафтного дизайнера.

Територія, на якій постане Меморіальний центр

Заявки будуть відбиратися на основі трьох прикладів проектів кандидатів. Інформація про проекти повинна містити технічні дані та добірку ілюстрацій.

Оцінку поданих пропозицій буде здійснювати журі. До його складу увійшли наступні особи (у процесі доповнення):

  • Сер Девід Аджайє, голова компанії Adjaye Associates, архітектор, Лондон/Великобританія
  • Янош Карас, засновник і партнер в компанії Aubök + Kárász Landscape Architects, ландшафтний архітектор, Відень/Австрія
  • Професор Вольфганг Лорх, засновник і партнер компанії Wandel Lorch Architekten, архітектор, Дармштадт/Німеччина
  • Райнер Махламакі, партнер-засновник компанії Lahdelma & Mahlamäki architects, архітектор, Хельсінкі/Фінляндія
  • Юрій Серьогін, член Національної спілки архітекторів України, архітектор, Київ/Україна
  • Олександр Свистунов, головний архітектор Києва, Київ/Україна
  • К’єтіль Торстен, засновник і партнер компанії Snøhetta, архітектор, Осло/Норвегія

У конкурсі можуть брати участь особи, які на момент оголошення про його проведення і у відповідності до правових норм країни їхнього проживання мають право використовувати назву посади "архітектор" та працюють на незалежних засадах як фрилансери.

У конкурсі також можуть брати участь архітектурні об’єднання (бюро), до складу яких входять фізичні та юридичні особи, що включають принаймні одну особу, яка має право на участь у конкурсі відповідно до умов, наведених у попередньому абзаці.

Докладніше вимоги до учасників уточнені на сайті BYHMC.

Кожний учасник Етапу 1, котрий надасть детальний опис концепції проекту, яку можна оцінити відповідно до вимог, викладених у конкурсній документації, отримає фіксований гонорар у розмірі 10 000 євро (нетто) в якості компенсації понесених витрат.

Крім того, учасник, що потрапляє до Етапу 2 і надає детальний опис концепції проекту, яку можна оцінити у відповідності до вимог, викладених у конкурсній документації, отримає фіксований гонорар у розмірі 10 000 євро (нетто) в якості компенсації понесених витрат.

Премії будуть вручені за результатами Етапу 2 конкурсу за наступним розподілом:

І місце:           20 000 євро

ІІ місце:         15 000 євро

ІІІ місце:        10 000 євро 

Заявки подаються виключно через онлайн форму на сайті проекту. Кінцева дата подачі заявок — 21 січня 2019 року.

3-4 травня 2019 року журі визначатиме переможців Етапу 1, у липні — Етапу 2. Остаточного переможця оголосять у липні—серпні 2019 року. 

Проект підтримується державними органами влади України, зокрема Київською міською державною адміністрацією. Робочі мови — українська та англійська.

ДОВІДКА:

Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" — це некомерційна освітня організація, покликана задокументувати та увічнити пам'ять про Голокост, зокрема, про масові розстріли в Бабиному Яру у вересні 1941 року.

Головна амбіція BYHMC – створити центр, присвячений трагічним подіям вересня 1941 року, що буде включати освітню та дослідницьку платформи, та водночас підтримувати ідею демократичного та стійкого суспільства на основі опрацьованої та інклюзивної історичної картини.

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.