Верховна Рада України затвердила пам'ятні дати на 2019 рік. СПИСОК

Народні депутати України прийняли проект постанови про відзначення пам'ятних дат та ювілеїв у 2019 році.

Відповідний документ № 9234 у цілому підтримали 232 народних депутати, передає "Новое время".

У 2019 планується урочисто відзначити на державному рівні такі дати:

- 1000 років від початку правління Ярослава Мудрого, великого князя Київської Русі (1019);

- 200 років з часу прем'єри п'єси Івана Котляревського "Наталка Полтавк"а на сцені полтавського театру (1819);

- 100 років з часу створення Одеської кіностудії (1919);

- 100 років з дня проголошення Акту Злуки УНР і ЗУНР (22.01.1919);

- 80 років від дня проголошення незалежності Карпатської України (15.03.1939);

- 30 років з часу створення Товариства української мови імені Тараса Шевченка та інші.

На державному рівні планується святкування таких ювілеїв:

1 січня — 110 років від дня народження Степана Бандери (1909—1959), провідного діяча й теоретика українського національно-визвольного руху, голови Проводу Організації українських націоналістів;

6 січня — 80 років від дня народження Валерія Лобановського (1939—2002), тренера, футболіста;

12 січня — 110 років від дня народження Марії Приймаченко (1909—1997), художниці, майстрині народного декоративного розпису;

23 січня — 90 років від дня народження Філарета (1929) (в миру — Денисенко Михайло Антонович), православного церковного діяча, патріарха Української православної церкви Київського патріархату;

27 січня — 180 років від дня народження Павла Чубинського (1839—1884), фольклориста, етнографа, поета, автора слів державного гімну України;

23 лютого — 140 років від дня народження Казимира Малевича (1879—1935), художника, теоретика мистецтва, педагога;

20 березня — 380 років від дня народження Івана Мазепи (1639—1709), гетьмана України, військового і політичного діяча, мецената;

22 травня — 140 років від дня народження Симона Петлюри (1879—1926), голови Директорії УНР, державного, військового і політичного діяча, журналіста, літературного та театрального критика;

6 червня — 130 років від дня народження Ігоря Сікорського (1889—1972), визначного авіаконструктора;

17 липня — 170 років від дня народження Олени Пчілки (справжні ім'я і прізвище — Ольга Косач; 1849—1930), письменниці, перекладачки, громадської діячки, фольклориста, етнографа;

7 серпня — 200 років від дня народження Пантелеймона Куліша (1819—1897), письменника, перекладача, фольклориста, історика, громадського діяча;

9 вересня — 250 років від дня народження Івана Котляревського (1769—1838), письменника, поета, драматурга, громадського діяча, основоположника сучасної української літератури;

26 жовтня — 200 років від дня народження Миколи Терещенка (1819—1903), громадського діяча, підприємця, мецената.

На державному рівні проведуть заходи, присвячені 80-й річниці початку Другої світової війни, 75-й річниці депортації кримських татар та інших народів Криму (18.05.1944), а також 75-й річниці з початку переселення і депортації українців з Лемківщини, Холмщини, Надсяння, Підляшшя (вересень 1944, день пам'яті — 10.09.2019).

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.