УІНП оголошує добір кандидатур до Національної комісії з реабілітації

18 грудня 2018 року Український інститут національної пам’яті розпочинає прийом документів для добору кандидатур членів Національної комісії з реабілітації від наукових установ і громадських об'єднань.

Про це йдеться на сайті Інституту.

 

Порядок прийому документів і проведення жеребкування встановлений Положенням про Національну комісії з реабілітації, що затверджене наказом Міністерства культури України №926 від 25.10.2018.

Для участі в жеребкуванні наукові установи та громадські об’єднання мають протягом 30 днів від оголошення про початок добору кандидатур, подати в Інститут наступні документи:

  • заява за формою, наведеною у додатку 1 до Положення про Національну комісію з реабілітації;
  • копія статуту (положення) або іншого установчого документа наукової установи, громадського об'єднання;
  • копія рішення, ухваленого у порядку, встановленому статутом (положенням) або іншим установчим документом наукової установи, громадського об'єднання, або інший документ, підписаний уповноваженою особою керівного органу наукової установи, громадського об'єднання, із зазначенням кандидатури до складу Національної комісії від наукової установи, громадського об'єднання;
  • лист довільної форми, де зазначається інформація про дослідження у сфері історії України XX століття та/або діяльність у сфері надання допомоги громадянам з питань, пов'язаних з реабілітацією жертв репресій тоталітарних режимів, які здійснюються (здійснювалися) науковою установою, громадським об'єднанням;
  • заява довільної форми представника наукової установи, громадського об'єднання про згоду на участь у роботі Національної комісії, у якій в обов'язковому порядку має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), згода на обробку персональних даних.

Усі зразки вказаних документів наявні в додатках Положення про національну комісію з реабілітації. Прийом документів проводиться з 18 грудня 2018 року завершиться 17 січня 2019 року включно.

Публічне жеребкування відбудеться 23 січня 2019 року о 16:00 в приміщенні Інституту (м. Київ, вул. Липська, 16, приймальня Голови Інституту). Інститут національної пам’яті забезпечить онлайн-трансляцію жеребкування на своєму офіційному веб-сайті.

Документи про участь у жеребкуванні подаються за адресою Інституту (м. Київ, вул. Липська, 16, приймальня Голови Інституту).

Особа, відповідальна за прийом документів: Роман Кулик, 063-054-11-72, romankulykvik@gmail.com.

Довідка:

На виконання Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури реабілітації жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" №2325-VIII від 05.05.2018 при Інституті створюється Національна комісії з реабілітації.

Комісія працює у складі одинадцяти осіб, п’ятеро з яких представляють державні органи влади (Уповноважений Верховної Ради з прав людини, Міністерство внутрішніх справ, Служба безпеки України, Український інститут національної пам’яті та Генеральна прокуратура).

Четверо членів Національної комісії з реабілітації обираються шляхом жеребкування з кандидатур, делегованих науковими установами, що здійснюють дослідження у сфері історії   України   ХХ століття, громадськими об’єднаннями, що провадять діяльність у сфері дослідження історії України ХХ століття та/або надання допомоги громадянам з питань, пов’язаних з реабілітацією   жертв   репресій тоталітарних режимів.

Читайте також:

Хто буде реабілітований? Роз'яснення щодо нового закону від УІНП

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.