Путіна просять повернути КГБ

Президенту Російської Федерації Володимиру Путіну запропонували повернути головній спецслужбі країни назву КГБ.

З такою ініціативою виступив "Національний комітет +60", повідомляє російська служба Радіо "Свобода" з посиланням на російські мас-медіа.

Така ідея виникла після того, як у російський день військового розвідника Путін запропонував повернути армійській розвідці колишню назву "ГРУ" – Головне розвідувальне управління.

"Однозначно архіважливі аналогічні спецслужби соющної держави Росія—Білорусь повинні називатися однаково – КГБ. На думку експертів, зворотне перейменування КГБ, ГРУ і міліції, поза сумнівами, одержить повне схвалення росіян і нейтралізує провокації опозиції, як аживе на щедрі подачки Заходу!", – ідеться в заяві об’єднання.

Зараз спецслужба Російської Федерації називається Федеральною службою безпеки (ФСБ). Найвищий орган управління військовою розвідкою — Головне управління Генерального штабу Збройних сил РФ. До 2010 року воно називалося Головним розвідувальним управління (ГРУ) ГШ ЗС РФ. Така ж абревіатура існувала і в Радянській армії.

Нагадаємо, що "Національний комітет +60" створили в Санкт-Петербурзі в 2012 році для відзанчення 60-річного ювілею Путіна. Проте група діє й досі. Зокрема, навесні цього року комітет закликав патріарха РПЦ Кирила створити ікону з ликом Путіна.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.