Нeвдала спроба провокації на Личакові у Львові

На Личаківському кладовищі затримали польських студентів, які хотіли запалити фаєри біля польських поховань.

Про це повідомляє заступник міського голови Львова Андрій Москаленко передає "Форпост".

"Щойно на Личаківському кладовищі працівники та охорона кладовища затримала трьох польських студентів, які намагались запалити фаєри на одному з полів кладовища (біля місця польських військових поховань)

Як повідомив керівник ЛКП, Михайло Нагай, після затримання охороною кладовища — одразу було викликано працівників поліціі та СБУ. Провокаторів буде передано правоохоронним органам, для вчинення дій згідно чинного законодавства", — пише Андрій Москаленко у себе на сторінці у "Фейсбуці".

Як зауважили користувачі соцмереж, це не було просто хуліганство. 22 листопада — 100-річчя захоплення поляками Львова. 

"Зауважте, що це не просто хуліганська витівка. Фаєри вони хотіли запалити 22 листопада — у 100-у річницю захоплення поляками Львова. Отже, це вже політична акція", — зазначив Остап Козак.

Нагадуємо, що через демонтаж фігур польських левів на Личаківському кладовищі у Львові виник скандал.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.