41-го вояка Армії УНР перепоховали на Тернопільщині. ФОТО, ВІДЕО

5 жовтня в Ланівцях Тернопільської області перепоховали 41-го солдата Армії Української Народної Республіки.

Козаків та старшин 2-го куреня 10-го Сірого полку Армії УНР розстріляли та порубали більшовики в червні 1919 року, написав відповідальний секретар Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій Святослав Шеремета на своїй сторінці у "Фейсбуці".

Усі фото: FB Святослав Шеремета 
 

Пошуково-ексгумаційні дослідження місця поховання борців за волю України в серпні 2018 року провели фахівці меморіально-пошукового центру "Доля" на замовлення Українського інституту національної пам'яті.  Характер розташування останків підтвердили спогади очевидців страти, записані ще у 1990-х роках.

 

Загиблих воїнів поховали відповідно до християнських звичаїв та з належними військовими почестями. Чин похорону очолювали архієпископи Нестор (УПЦ КП) та Тихон (УАПЦ).

"Надзвичайно важливо, що Українська Держава та українська громада вшановує українських Героїв, які віддали життя в боротьбі за Волю України. Не дивлячись на те, що пройшло 100 років з часу визвольної боротьби 1917-1921, ми пам’ятаємо і шануємо кожного українського героя",  — написав Святослав Шеремета.

Як повідомлялося,  в с. Кукавка Вінницької області перепоховали 19 солдатів Армії УНР.

Читайте також:

Свобода, або смерть! Гайдамаки з Академії

Крапки над "Ї": Реконцептуалізація Української революції

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.