АНОНС: У "Мистецькому арсеналі" — дискусія "Український бомонд 20-х років"

28 жовтня "Мистецький арсенал" запрошує долучитися до дискусії про українську творчу інтелігенцію 20-х років минулого століття. Про митців, які вірили, що можна створити українську культуру на "периферії Радянського Союзу".

У дискусії візьмуть участь дослідниця українського театру 20-х років Мейхілл Кортні Фаулер (Mayhill Courtney Fowler) та Ярина Цимбал, літературознавець і редактор, дослідниця літератури 1920-х років і українського авангарду. Модеруватиме розмову Вірляна Ткач. 

 

Під час дискусії також відбудеться презентація книги Мейхілл Фаулер "Бомонд на краю імперії". Книга аналізує зародження радянської культурної інфраструктури у 1920-1930-х р.р. Але, основний акцент книги не на Москві, а на регіонах, не на літературі, яку і так часто згадують, а на театрі. Мова йде про колективну біографію групи молоді, які були бомондом і творили культуру, як радянську, так і українську. 

Мейхілл Фаулер — доцент кафедри історії в Стетсонському університеті (штат Флорида, США), де також керує програмою російських, східноєвропейських та євразійських дослідженнь. Вона викладає та досліджує історію культури Росії і східної Європи, з особливим наголосом на Україні.

Писала про різні аспекти радянської культури. Здобула ступінь доктора філософії з історії у Принстонському університеті, ступінь бакалавра з російської філології у Єльському університеті, та ступінь магістра мистецтв у Національній театральній консерваторії.

28 жовтня, неділя, о 14.00.  

Місце: "Мистецький арсенал" (Київ, вул. Лаврська, 10-12).

Організатор: "Мистецький арсенал" за підтримки відділу преси, освіти і культури Посольства США в Україні.

Вхід за квитком на виставку "Курбас: Нові світи".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.