У центрі Дніпра пам’ятник комсомольцям залили фарбою. ФОТО

У Дніпрі, на Соборній площі, невідомі залили фарбою пам’ятник комсомольцям. Постраждали фігури комсомольців і підніжжя монумента.

На стіні поряд із пам’ятником невідомі написали "Ні червоному терору", повідомляє Радіо Свобода

Соборний райвідділ поліції вже відкрив кримінальне провадження за частиною 1 статті 296 (хуліганство). 

Пам'ятник поки не демонутвали, незаважаючи на вимоги чинного закону про засудження нацистського і комунстичного тоталітарних режимів.

 

2016 року мерія Дніпра обіцяла, що пам’ятник комсомольцям демонтують. Планувалося, що монумент перенесуть до майбутнього Музею тоталітарної доби.

Проте, як стверджують у комісії з питань декомунізації при міській раді, цей та ще кілька пам’ятників не потрапили під дію закону через бюрократичні перепони.

 

За даними громадських активістів ініціативи "Стоп совок", недекомунізованими у Дніпрі залишилися кілька об’єктів, зокрема і пам’ятник комсомольцям на Соборній площі та пам’ятник комісарам на лівому березі.

Пам'ятний знак комсомольцям у тоді ще Дніпропетровську відкрили 2010 року біля музею історії комсомолу.

Об’єкт установили на честь 90-річчя створення комсомольських організацій Дніпропетровщини. У бронзі відлили двох молодих людей, котрі саджають дерево. Автор скульптури – Юрій Павлов. Пам’ятник, як стверджували ініціатори його встановлення – комсомольські функціонери радянських часів, виготовили за рахунок добровільних внесків. На скульптуру зібрали 600 тисяч гривень.

Як повідомлялося, проросійський провокатор і пропагандист Грем Філіпс вчинив наругу над могилою лідера ОУН Степана Бандери.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.