Спецпроект

Дипломати та місцеві українці вшанували пам'ять жертв Голодомору в Брюсселі. ФОТО

Представники дипломатичних установ України та української громади в самому серці Брюсселя, на площі Альбертини, вшанували жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні.

В акції взяли участь також Посол України в Королівстві Бельгія Микола Точицький і глава Місії України при НАТО Вадим Пристайко, передає Укрінформ.

"Ми всі маємо пам’ятати про ті жахливі часи. Пам’ятати і молитися за душі тих, хто загинув", – сказав Точицький.

 

Він нагадав, що на останній сесії Генеральної Асамблеї ООН Президент України звернувся до міжнародної спільноти із закликом визнати Голодомор 1932-1933 років геноцидом проти українського народу.

"Ми сподіваємося, що ООН, як і Сенат США, визнає ті жахливі події геноцидом. Ми будемо переконувати наших бельгійських колег, щоб уряд і парламент Бельгії долучилися до такого звернення та розробки проекту резолюції щодо визнання геноциду проти українського народу", – наголосив український дипломат.

 
 

Під час акції представники української громади зачитали листи-спогади людей, на долю яких випало пережити ті жахливі часи. Діти оголосили імена дітей віком від кількох днів до 12 років, які загинули під час геноциду, організованого радянською владою проти українського народу.

Дипломати та представники української громади вшанували пам’ять людей, що загинули під час Голодомору, хвилиною мовчання.

Нагадуємо, 19 жовтня в Кагарлицькому районі Київської області відбулося урочисте відкриття пам’ятного знаку жертвам Голодомору 1932-1933 років.

Мер міста Сент-Пол у США проголосив  28 жовтня 2018 року Днем вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.