Спецпроект

75-ті роковини ліквідації Львівського гетто і Янівського табору СД. РОЗКЛАД ЗАХОДІВ

27 вересня в рамках проекту "Lwów, לעמבערג‎, Львів, Lemberg’43: Місто, яке (не)пережило" до 75 річниці ліквідації Львіського ґетто та Янівського табору СД у Львові проведуть екскурсію та прочитають лекцію.

15:00 - авторська екскурсія Андрія Усача, наукового співробітника Меморіального музею "Територія терору", аспіранта Українського католицького університету, по фортифікаційному комплексу Цитадель: "Шталаг № 328: доля радянських військовополонених в окупованому Львові"

 

Під час екскурсії буде здійснено спробу поглянути на відому багатьом львів’янам локацію як на своєрідну "зону страждань" часів Другої світової війни.

Як фортифікаційний комплекс перетворився на табір для військовополонених? Якою була його інфраструктура та як вона змінювалась впродовж нацистської окупації. Як події, що тут відбувалися були пов’язані з історією Голокосту у Львові? Про що мовчать меморіальні знаки на території Цитаделі?

Тривалість: 1 година.

Місце зустрічі: біля входу на Цитадель з вулиці Грабовського.

17:00 - публічна лекція Тетяни Пастушенко, кандидата історичних наук, старшої наукової співробітниці відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України НАНУ "Полонені червоноармійці під час Другої світової війни".

 

На основі широкого кола джерел з німецьких та вітчизняних архівів, а також останніх академічних напрацювань буде презентовано трагічну історію радянських військовополонених, яких інколи називають "жертвами двох диктатур".

Крізь призму індивідуальних біографій буде продемонстровано суперечливість людської поведінки в лещатах екстремального насильства. Серед іншого, лекторка розповість про правовий статус військовополонених і реалії їхнього потрапляння у німецький полон, причини смертності і стратегії виживання, тривалий шлях до реабілітації у повоєнному СРСР.

Тривалість: 1, 5 год.

Місце: Меморіальний музей тоталітарних режимів "Територія Терору" (Львів, проспект Чорновола, 45г).

Координатор проекту "Lwów, לעמבערג‎, Львів, Lemberg’43: Місто, яке (не)пережило" – Меморіальний музей тоталітарних режимів "Територія Терору" у співпраці з Центром міської історії Центрально-Східної Європи. 

 

Партнери: Управління Культури Департаменту розвитку Львівської міської ради, Всеукраїнський єврейський благодійний Фонд "Хесед-Арьє", Благодійний фонд Брей Бріт "Леополіс" імені Еміля Домбергера, Львівський органний зал, Львівське товариство єврейської культури ім. Шолом-Алейхема, Єврейська спадщина Рогатина. 

Координатор програми: Богдана Тараніна тел.: 095-938-21-74, e-mail: taraninabogdanna@gmail.com 

Координатор з комунікацій та медіа: Анна Яценко тел.: 093-600-17-44, e-mail: yatcenkoanna@gmail.com 

Читайте також:

Нацистський табір у Львові. Кілька епізодів з історії "Шталагу-328"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.