Спецпроект

У Гарварді створили інтерактивну мапу Голодомору 1932-1933 років. ВІДЕО

Професор Гарвардського університету Сергій Плохій навіть не уявляв, що може змінити погляд на українську історію, коли 5 років тому започатковував новий проект із Цифрової гуманістики «МАПА. Цифровий Атлас України».

Поштовхом до створення цифрового атласу стало бажання зосередити увагу на дослідженні Голодомору 1932-1933 років – повідомляє "Голос Америки".

 

"Ми не повірили своїм очам, коли зрозуміли, що найбільш суворий голод, найбільша кількість загиблих під час Голоду була на території сучасної Київської, Полтавської, Черкаської областей.

Перед тим існувало уявлення, що більшість постраждали на півдні України. Бо південь був традиційний регіон, де через засухи і так далі голоди повторювалися, і це накладалось. Голод 1932-1933 року не накладається на ту саму карту, на яку накладаються інші голоди. Він був штучним", – говорить С. Плохій.

Головна мета проекту полягала у вивченні новітньої української історії та політичної географії за допомогою найбільш сучасних досягнень у галузі інформаційних технологій.

Використовуючи географічні інформаційні системи (GIS), розробники вводять у науковий обіг (і тим самим роблять загальнодоступною) усю відому на сьогодні інформацію не лише про певні ключові події в історії України, але і про економічні, історичні, політичні та соціальні зміни, які вона нині зазнає.

До цієї праці залучають учених, студентів та аспірантів, як у Гарварді, так і за його межами.

"Ми співпрацювали з Інститутом історії в Україні, де нам відсканували мапи і надіслали їх в електронному варіанті. Потім ми використовували програми Гарвардського Університету, щоб оцифрувати ці карти", – розповідає менеджер проекту Костянтин Бондаренко.

"МАПА. Цифровий Атлас України" розрахований на сучасних дослідників, які вивчають Україну і які вже звикли користуватися сучасними інформаційними технологіями, а також на молодь, якій дослідження української історії стане цікавим та пізнавальним, завдяки сучасним технологіям.

Аспірантка Гарвардського Університету Меґан Сміт була однією з перших, хто скористувався "Цифровим атласом" у своєму дослідженні. Вона говорить:

"Мапи, з якими я працювала у своїх дослідженнях – це дані про Голодомор. Можливість розбити інформацію по маленьких регіонах, можливість бачити зміни впродовж певного часу. Це можливість глянути на Голодомор з різних точок зору".

Станом на сьогодні Український науковий інститут Гарвардського університету поповнив "МАПУ. Цифровий атлас України" до шести розділів, окрім Голодомору, тут також є інтерактивні карти Революції Гідності, Генеалогії Київської Русі, Історичне Поділля в епоху Середньовіччя та Незалежна Україна.

Читайте також:

Голодомор: нові дані ведуть до нових відкриттів і знахідок

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.