Петлюрівських отаманів Орлика, Ногу і Смутенка-Хоменка реабілітовано

Повстанського отамана Федора Артеменка ("Орлика") та його соратників, які в 1920-1922 роках воювали проти комуністичної влади на Київщині, реабілітував Апеляційний суд Київської області.

 Отаман Орлик - Федір Артеменко

Суд розглядав справу за заявою прокурора Київської області, внесеною у порядку ст. 7 Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні", повідомляє прес-служба Генеральної прокуратури України.

Суд дійшов висновку, що петлюрівські отамани Федір Артеменко ("Орлик") та його побратими Яків Смутенко-Хоменко і Федір Нога чинили супротив чинному на той час комуністичному тоталітарному режиму, брали участь у збройних загонах Української Народної Республіки та вчиняли інші дії, які безумовно свідчать про їх боротьбу за незалежність України на початку ХХ століття.

Повстанські загони під керівництвом отамана Орлика у 1920-1922 роках нападали на радянські гарнізони й частини Червоної армії, проводили агітаційну роботу серед населення в районах Ірпеня, Бучі, Гостомеля, Ворзеля, Клавдієвого, Бородянки, ст. Тетерів (смт Пісківка), Радомишля, Іванкова, Димера, Чорнобиля, Фастова, Макарова сучасної Київської області.

За свою визвольну діяльність постановою Київської губернської надзвичайної комісії від 26 лютого 1922 року Артеменка-Орлика Федора Петровича, Хоменка-Смутенка Якова Несторовича та Ногу Федора Архиповича визнано ворогами радянської влади, невиправними бандитами та засуджено за ст. 58, ст. 68 ч.ч. 1,2 ст. 76 Кримінального кодексу УРСР 1922 року до найвищої міри покарання – розстрілу.

Вивчивши архівну кримінальну справу, прокуратура Київської області з'ясувала, що вказані особи були засуджені необґрунтовано за боротьбу за незалежність України, яка проявилася в участі й керівництві збройними загонами УНР, а також у боротьбі проти чинної влади у інший спосіб.

ДОВІДКА:

Артеменко Федір Петрович ("Орлик") (1898, Гостомель, нині Київська обл. – 1922, Київ) – активний учасник повстанського руху в Україні. Воював на фронтах Першої світової війни, поручник царської армії. Під час Гетьманату служив у Київській комендатурі.

За Директорії УНР – начальник штабів Фастівського та Козятинського гарнізонів. У складі Армії УНР брав участь у боях проти Червоної армії. Із вересня 1920 року очолював 1-й партизанський загін ім. С. Петлюри, який до 1922 року діяв у Київській губернії. Хворим захоплений ЧК в січні 1922 року, згодом розстріляний.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.