АНОНС: Презентація книги "Друга світова. Непридумані історії. (не) наша, жива, інша" від "Історичної правди"

22 червня, в річницю початку німецько-радянської війни, "Історична правда" презентує нову книгу своєї бібліотеки "Друга світова. Непридумані історії. (не) наша, жива, інша".

Війна розділила родини, позбавила ж життів, скалічила долі…

Книжка складається з реальних сімейних історій, переказаних зі слів батьків, бабусь і дідусів. Автори статей, зібраних завдяки науково-популярному виданню "Історична правда", розповідають про найстрашнішу війну ХХ століття, про долі тих людей, чиї життя назавжди розділилися на до і після.

Знати і пам’ятати важливо в будь-який час. Навіть через багато десятиліть з’являються нові деталі, спогади і свідчення.
• Війна (не) наша — не тільки за Батьківщину, а й за інтереси кількох тоталітарних держав.
• Війна наша — навіть через вісімдесят років.
• Війна жива — ми пам’ятаємо.
• Війна інша — різна для всіх, бо кожен бачить і розуміє по-своєму.

 

Зокрема, ви дізнаєтесь про:

• українців, які воювали в різних арміях;

• життя депортованих;

• долі вивезених на примусові роботи;

• чоловіків і жінок, що назавжди лишилися молодими.

Презентують: Вахтанг КіпіаніОлександр ЗінченкоІрина Славінська.

22 червня, п'ятниця, 18.30

Місце: книгарня "Є" (Київ, вул. Храещатик, 46).

Організатори: видавництво "Vivat", книгарня "Є".

Вхід вільний.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.