Археологи знайшли посудину з оливковою олією, якій 4 тис. років

Найдавнішу в світі оливкову олію виявили археологи у глечиках на Сицилії.

Фрагменти посудини виявили в 1990-их роках, дослідили лише зараз, повідомляє Gazeta.ua з посиланням LiveScience.

Фото: LiveScience

Фахівці з археологічного музею Сіракуз зібрали понад 400 осколків і відновили глечики. Встановили, що це були ємності висотою в 1 м. з ручками з боків.

Усередині знайшли органічні залишки, що містять олеїнову і лінолеву кислоту. Це свідчить, що у глечиках була оливкова олія.

"Отримані результати – це перший хімічний доказ виробництва оливкової олії в кінці третього – початку другого тисячоліття до Р.Х. Раніше вважалося, що олію почали систематично виготовляти набагато пізніше", - каже історик з Південно-Флоридського університету Девід Танас.

До цього найраніше італійську олію датували XII століттям до Р.Х.

Нагадуємо, що у гирлі Дніпра досліджують затонулу турецьку галеру.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.