Під час розкопок у Грушовичах були виявлені останки, які можуть належати українським підпільникам. ВІДЕО

Надмогильний пам’ятник воякам УПА на кладовищі села Грушовичі у Польщі не був символічним. Щонайменше три людські останки можуть належати українським підпільникам.

Українська сторона має підстави вважати, що в могилі на цвинтарі с. Грушовичі у Польщі виявлені останки українських підпільників — цю інформацію повідомили сьогодні на прес-конференції в Укрінформі науковці та учасники делегації, які спостерігали за проведенням розкопок - повідомляє Український інститут національної пам'яті.

 Володимир Бірчак, Павло Подобєд, Святослав Шеремета. Фото: УІНП

Відповідальний секретар Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій Святослав Шеремета повідомив, що на місці проведення дослідження виявлено два яруси поховань, які відрізняються характером захоронення і належать до різних періодів.

"Захоронення померлих природною смертю мешканців села Грушовичі,  на глибині 1.5-1.7 м, які відповідно до супровідного матеріалу, можна віднести до першої половини ХХ століття".

Натомість ще 4 останки на глибині 1 м експерти відносять до періоду Другої світової війни або перших повоєнних років. Ймовірно тіла цих людей були таємно підпоховані до вже існуючих могил:

"Хаотичне розташування останків (в різних місцях розкопу), краще збереження скелетів, сліди механічних травм та пошкоджень. У двох в черепних коробках є круглі отвори, вірогідно спричинені кулями, в іншого – лицьова частина черепа розбита сильним ударом тупим предметом (наприклад, прикладом гвинтівки чи автомата). На одному з останків, який належав молодому чоловікові віком 25-30 років, знайдено німецький військовий ґудзик, що можливо свідчить про військовий характер поховання", - пояснив Святослав Шеремета.

 

 Фото: УІНП

Віце-президент Інституту національної пам'яті Польщі Кшиштоф Шваґжик повідомив, що напередодні розкопок було здійснено дослідження архівних документів і жодних відомостей про бої чи загибель вояків УПА у Грушовичах та околицях польська сторона не знайшла.

Це спростовує Володимир Бірчак, історик, керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху, екс-заступник директора Архіву СБУ:

"На підставі свідчень та документів, у Грушовичах з числа українських повстанців поховані: станичний ОУН Тимко Базилевич - "Мороз", курінний лікар УПА Клочник Павло – "Сірко" (його могила збережена), старший стрілець, сапер УПА Дмитро Грицаль – "Дубенко", член боївки СБ – "Гонта" та районний референт СБ Дмитро Козак – "Марко".

Володимир Бірчак також підкреслив: "Всі із перелічених загинули в боях та збройних сутичках із НКВД та прокомуністичним Войском Польським, а отже є борцями із комуністичним тоталітарним режимом".

Він згадав польский Закон "Про військові поховання та кладовища". Згідно якого, військовими похованням вважається такі, де захоронені військовослужбовці, які загинули під час війни, без огляду на національність, а також люди, які загинули внаслідок боротьби з тоталітарною системою або внаслідок тоталітарних репресій чи етнічних чисток з 8 листопада 1917 року до 31 липня 1990 року.

Фото: УІНП

 

Отже, зруйнований пам’ятник у Грушовичах був надмогильним монументом військового поховання, — пояснює українська сторона.

"Сукупність цих фактів дає підстави зробити припущення, що не менш як три останки, виявлені під час розкопок, належать членам українського підпілля. Відтак, зруйнований монумент не був символічним і повинен бути відновлений", - наголосив cпівробітник Українського інституту національної пам’яті Павло Подобєд.

Нагадуємо, що 26 квітня 2017 року на цвинтарі у селі Грушовичі представники правих польських організацій зруйнували монумент воякам Української Повстанської Армії.  Польська сторона пояснила це як "демонтаж незаконного пам’ятника УПА", який простояв 23 роки. Руйнування постфактум легалізували заяви Міністерства культури та Інституту національної пам’яті Польщі.

Руйнування братської могили вояків УПА в Грушовичах є 15-м за чергою актом наруги над місцями пам’яті українського народу на території Республіки Польща, вчиненим від 2014 року. Цей монумент серед тих, які вимагає відновити українська сторона. Обов’язковою передумовою поновлення пошукових робіт польських науковців на території України, які заблоковані з весни минулого року, є відновленням місць пам’яті.

Аби довести відсутність поховань під зруйнованим пам’ятником у Грушовичах, Польський інститут національної пам’яті у травні цього року ініціював розкопки. Україна скерувала до Польщі групу з 5 спостерігачів. У результаті розкопок все ж виявлено поховання, а отже — пам’ятник не був символічним.

Читайте також:

Хто похований в Грушовичах? Лікар зі Сорбонни та інші борці з тоталітаризмом

Шеремета: пам’ятник УПА у Грушовичах має бути відновлений

Перші знахідки на місці пам’ятника у Грушовичах. ФОТО

Рeзультати другого дня досліджeнь в Грушовичах. ФОТО

Рeзультати третього дня досліджeнь в Грушовичах. ФОТО

Польські націоналісти знищили пам'ятник воякам УПА та здійснили наругу над гербом України

105 нелегальних польських пам'ятників в Україні. Їх легалізацію зірвав інцидент в Грушовичах

Інститут нацпам'яті опублікував заяву з приводу руйнування українських могил у Польщі

Польща стверджує, що демонтаж пам'ятника в Грушовичах був законним

Польський інститут нацпам’яті не хоче говорити з УІНП про інцидент в Грушовичах

Порошенко і Дуда обговорили інцидент у Грушовичах

МЗС України обурене провокацією в Грушовичах

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.