Григорію Сковороді створили Instagram-сторінку

Впродовж 300 днів користувачі соцмережі зможуть “спілкуватись” із філософом

Агенція суспільних комунікацій Republic запустила Instagram-сторігку Григорія Сковороди. Зробили це в межах кампанії "Skovoroda.today", присвяченій 300-річчю від дня народження українського філософа.

 

Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила засновниця консалтингової групи One Philosophy, яка ініціювала кампанію, Наталія Попович.

Вона наголосила, що ідея кампанії полягає у тому, аби знайомити українців із постаттю Сковороди не в один день чи через якийсь один виставковий проєкт, а упродовж 300 днів – аж до 300-річчя філософа.

"Сьогодні наша агенція суспільних комунікацій Republic запустила кампанію "Skovoroda.today" та разом із партнерами диджиталізувала Сковороду. Для нас важливо будувати більш життєстійке українське суспільство, тому ми інвестуємо в довгострокові культурно-просвітницькі проєкти. У час, коли свобода нашої країни вкотре під загрозою, усвідомлення власної культурної ідентичності, переосмислення нашої спадщини, плекання особистої та національної свободи – особливо важливі... Вірю, що тривалий 300-денний діалог зі Сковородою – це, як 300 кроків українців до свободи, які допоможуть кожному відчути актуальність його ідей для викликів сучасності", – написала Наталія Попович.

"Осучаснений Сковорода" 300 днів поспіль спілкуватиметься з українцями в Instagram, "де буде мотивувати, святкувати, пояснювати, рекомендувати й дивувати".

Теми

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.