Спецпроект

На учасників відновлення українського цвинтаря в Польщі скоїли напад

У ніч на 29 квітня в селі Стара Гута (гміна Нароль Любачівського повіту Підкарпатського воєводства) відбулась спроба нападу на учасників табору «Маґурич». Табір має на меті відновлення старого греко-католицького кладовища в цій місцевості.

Повідомлення про це з'явилося на сайті української газети в Польщі "Наше слово".

Серед учасників табору були голова товаритсва "Маґурич" Шимон Моджеєвський та відома волонтерка, викладачка д-р Ольга Соляр. Вона повідомила, що напасники прибули на старий цвинтар, де розташувався табір, погрожували учасникам.

 Шимон Моджеєвський та Ольга Соляр

Крім іншого, викрикували: "Wyp…ać na Ukrainę" (вульгарно – "Забирайтесь в Україну"), звунувачували учасників табору у відновлюванні могил УПА. Поліція затримала п’ять нападників – усі нетверезі.

Об’єднання українців у Польщі (ОУП) вважає, що реакція польської влади на такого роду події неадекватна: відсутність розкриття більшості злочинів, брак однозначного публічного осуду, відутність діалогу на цю тему з українською громадою, – сприяє поширенню негативних настроїв та появі різного роду атак на українців у Польщі.     

"Атака на "Маґурич" – це черговий приклад розпалювання у південно-східній Польщі  ненависті до всього українського", – зазначає ОУП.

 

За відновлення цвинтаря в Старій Гуті товариство "Маґурич" взялося 28 квітня. Планується, що роботи триватимуть до 6 травня. За чотири попередні роки на кладовищі реставровано більше 170 хрестів, залишилося відновити 50.

Товариство "Маґурич" вже більше тридцять років відновлює не тільки українські пам’ятники, придорожні хрести та каплички як на території Польщі, так і в Україні. За підрахунками Шимона Моджеєвського, їм вдалося відремонтувати більше 2 тисяч нагробків на близько 140 цвинтарях.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.